3 грудня 2001

“Проголосувавши за незалежність, Україна отримала великі можливості, однак десять років, які минули після референдуму, фактично втрачені”, - Йосип Вінський

Конкретний соціально-економічний стан засвідчує, що 10 років, які минули після грудневого референдуму, були фактично втрачені. Таку думку в ході круглого столу “Десять років після грудневого референдуму: деякі соціально-економічні підсумки і перспективи”, що відбувся в понеділок, 3 грудня, висловив перший секретар Політради Соціалістичної партії України Йосип ВІНСЬКИЙ.

Висловлюючи думку соціалістів, він наголосив, що впродовж десяти років української незалежності була також “підірвана перспектива для України”.

На думку Й.ВІНСЬКОГО, зі здобуттям незалежності в 1991 році Україна отримала “великий шанс”. Однак, зазначив він, “до цього не були готові ні еліта, ні народ”. Як наслідок – до влади “прийшла бандократія”, а основні соціально-економічні показники сьогодні порівняно з 1991 роком впали в кілька, а іноді – в десятки разів.

На думку першого секретаря Політради СПУ, було б “абсолютно неправильно ототожнювати катастрофічний стан економіки та соціальної сфери в Україні” з голосуванням на референдумі.

Він підкреслив, що це був “вільний вибір людей в умовах нетотожного сприйняття дійсності”, який був великою мірою зроблений завдяки національному піднесенню та внаслідок перебільшення можливостей України в пропаганді націонал-демократів. До того ж, зазначив Й.ВІНСЬКИЙ, тоді – в 1991 році були підстави очікувати держави з міцною економікою.

Причину негараздів він, в першу чергу, вбачає в тому, що політична система України “не дозволяє сподіватися на кращий економічний стан в найближчому майбутньому”.

Як додав секретар Політради СПУ з міжнародних зв‘язків Віталій ШИБКО, закономірним результатом цієї ситуації є те, що через десять років менше половини (48%) громадян України готові знову голосувати за незалежність України.

Народний депутат України, голова громадського об‘єднання Союз жінок України “За майбутнє дітей! Ніна ПОКОТИЛО наголосила, що в найплачевнішому стані опинилися соціально вразливі категорії, зокрема українські жінки, які становлять сьогодні 60% безробітних, а 11% - є єдиним годувальником у сім‘ї. Вона поінформувала, що Союз жінок України За майбутнє дітей! було створено Соцпартією, 42% чисельності котрої становлять жінки, з метою активізувати жіноцтво в “ситуації, в якій ми опинилися”. При цьому Н.ПОКОТИЛО підкреслила, що СПУ є чи не єдиною партією, в програмі якої є розділ Гендерна політика”. Сьогодні Союзом жінок України За майбутнє дітей! розгорнуто в регіонах мережу Заочної школи жінок-лідерів, де вони освоюють основи виборчого законодавства та конституційного права. Мета такого навчання, зазначила Н.ПОКОТИЛО, - підготувати жінок-лідерів до участі у виборах до рад всіх рівнів та до діяльності у представницьких органах влади.

Даючи на прохання журналістів оцінку передвиборній кампанії партії “Жінки за майбутнє, де одним з лідерів є дружина нинішнього Президента Леоніда КУЧМИ Людмила КУЧМА, народний депутат зазначила, що активістки очолюваного нею об‘єднання ведуть роз‘яснювальну роботу щодо неприпустимості голосування за цю пропрезидентську силу. “Не можна допустити, щоб чоловічу бандитську владу в Україні змінила жіноча бандитська влада, - наголосила Н.ПОКОТИЛО.

“Влада корпоратизувалася, відокремившись від людей”, - сказав у ході круглого столу голова громадського об‘єднання “Правозахист” Павло ТКАЧУК. Говорячи про підсумки десятирічного шляху України, він зазначив, що впродовж цього часу, створено “певні атрибути держави”, в якій, однак, “не превалює право”, а отже існують умови для реалізації авторитаризму з наступною узурпацією влади. Він окреслив шляхи виходу з такої ситуації, серед яких, зокрема, підвищення правосвідомості громадян; створення інституцій контролю за діяльністю влади; переорієнтація держави на забезпечення прав людини, здійснення судової реформи, відновлення балансу гілок влади тощо.

В ході круглого столу, зокрема, акцентувалося на падінні економічних та соціальних показників у 2001 році порівняно з 1991 роком та наводилися конкретні цифри:

УКРАЇНА З 1990 ДО 2001 РОКУ (в порівняльних цифрах)

    1. Верстатобудівна промисловість. Виробництво металорізальних верстатів зменшилося в 28,1 раза (в 1990 р. – 37033 шт., в 2000 – 1317 шт.); ковальсько-пресових машин – в 30,4 раза (в 1990 р. – 10858 шт.; в 2000 р. – 352 шт.)

    2. Мікроелектроніка та виробництво обчислювальної техніки. Виробництво персональних ЕОМ зменшилося в 5,1 раза (1990 – 42 тис. шт., в 1999 – 8,3 тис. шт.) Виробництво побутових ЕОМ за цей час впало в 22,3 раза (1990 – 6,7 тис. шт., 1999 – 0,3 тис. шт.)

    3. Машинобудування. З 1990 по 2000 рр. виробництво автомобілів зменшилося в 6,1 раза, вугільних очисних комбайнів – в 7,4 раза, рудникових електровозів – в 14,6 раза, радіоприймачів – в 21,3 раза, телевізорів – в 60,5 раза, велосипедів – в 148,1 раза, магнітофонів – в 352 рази, фотоапаратів – в 375 разів, мотоциклів – 567,3 раза.

    4. Легка промисловість. В період 1990-2000 рр. зменшилося виробництво: бавовняних тканин – в 15,3 раза, вовняних тканин – в 11,1 раза, лляних тканин – в 29,8 раза, шовкових тканин – в 41 раз, панчішно-шкарпеткових виробів – в 11,1 раза, білизняного трикотажу – в 37,3 раза, верхнього трикотажу – в 9,9 раза, взуття – в 14,6 раза. За два останні роки не вироблено жодного метра конопле-джутових тканин, яких в 1990 р. вироблено 31,2 млн. м.

    5. Продукти харчування. В період 1990-2000 рр. зменшилося виробництво: м‘яса – 6,8 раза, ковбасних виробів – в 5,1 раза, тваринного масла – в 3,3 раза, борошна – в 2,5 раза, продукції з незбираного молока – в 9,2 раза, жирних сирів – в 2,7 раза, цукру-піску – в 3,8 раза, крупи – в 3,3 раза, консервів – в 3,8 раза.

    6. Сільськогосподарське машинобудування. За період 1990-2000 рр. зменшилося виробництво: тракторів – в 26,3 раза, тракторних сівалок – в 28,6 раза, рядових жаток – в в 65,3 раза, кормодробарок – в 21,3 раза, мінеральних добрив – в 2,1 раза, хімічних засобів захисту рослин – в 45,9 раза.

    7. Будівельні матеріали. За період 1990-2000 рр. зменшилося виробництво: будівельної цегли – в 5 разів, будівельного скла в 3,3 раза, стінових матеріалів – в 5,9 раза, збірних залізобетонних конструкцій і виробів – в 11,7 раза, цементу – в 4,3 раза, шиферу – в 2,5 раза, шиферу – в 2,5 раза, пиломатеріалів – в 3,5 раза, екскаваторів – в 70,2 раза.

    8. Інші галузі промисловості. Спад за період 1990 – 2000 рр.: видобутку солі – в 3,6 раза, рядового вугілля – в 2 рази, нафти – в 1,4 раза, залізної руди – в 1,9 раза, марганцевої руди – в 2,6 раза, виробництва паперу – в 3,7 раза, виплавка чавуну і сталі – в 1,7 раза, виробництво стальних труб – в 3,7 раза, коксу – в 1,8 раза, шин – в 1,6 раза, сірчаної кислоти – в 4,8 раза, хімічних волокон і ниток – в 5,9 раза, холодильників – в 2 рази, пральних машин – в 6,3 раза.

    9. Лікарські засоби. В 1990-2000 рр. впало виробництво: серцево-судинних препаратів – в 2,4 раза, протитуберкульозних препаратів – в 5 разів (захворюваність на активний туберкульоз - виявлених вперше - в 1990 р. – 16 500 чол., в 2000 р. – 29 800 чол.), вітамінних препаратів – в 4,3 раза.

    10. Середньорічна кількість промислово-виробничого персоналу в 1990 р. – 7,1 млн. чол., в 1999 р. – 3,932 млн. чол. Безробітними стали 3,168 чол. (майже половина).

    11. Демографічні показники. Населення України в 1989 р. – 51,7 млн. чол., в 2000 р. – 49,7 млн. чол., в 2001 р. – 49,7 млн. чол. В Україні в 2000 р. народилося 385,1 тис. чол., померло – 758,1 тис. чол.

Для порівняння. В 1990-1991 витрати на житло в двокімнатній квартирі площею 32,5 кв. м, в якій мешкало 2 особи (пенсіонери): за житлоплощу - 4,29 крб.; за опалення - 1,95 крб.; холодну воду і каналізацію - 1,56 крб., газ - 0,76 крб., гарячу воду - 0,6 крб. З урахуванням витрат на електроенергію загальна сума становила в середньому 12 крб. (6 % загальної сімейної пенсії в 200 крб.)

В 2001 р. оплата за житлоплощу в такій самій квартирі, де мешкає таке ж число осіб - 15,75 грн., тобто в 3,5 раза вища (без урахування співвідношення карбованця й гривні!); опалення - 37,96 грн. (у 18,8 раза більше, ніж у 1991 р.); холодна вода й каналізація - 8,46 грн. (в 5,6 раза більше); гаряча вода - 15,72 грн. (в 26 разів більше); газ - 3,72 грн. (в 4,8 раза більше). Вартість електроенергії збільшилась в 4,8 раза. В підсумку оплата всіх послуг для сім‘ї з двох осіб в двокімнатній квартирі – більш як 96 грн., тобто зросла більше, ніж у 8 разів.

Порівнюючи витрати за курсом долара, то в 1991 році сімейна пенсія становила 260 дол., а в липні 2001-го - всього 34 дол., тобто в 7,6 раза менше.